стрічка

Діти війни: як на Волині та Рівненщині народжують поміж повітряних тривог

27 Квітня 2022, 10:03
Софія Богза 2208
Софія Богза

У всі війни народжували дітей і сіяли хліб. Повномасштабне вторгнення росії в Україну не стало винятком. Бо життя мусить тривати. Але як почуваються жінки, яким випало народжувати під час війни? 

Розуміли з чоловіком, що пологи можуть початися в бомбосховищі...

«Мене звати Катерина Власенко. Ми з чоловіком Олександром – кияни. Якщо точніше: він – корінний житель Гостомеля. 26 лютого приїхали до Нововолинська, адже пологовий, де я планувала народжувати, вже закрили через обстріли. Він знаходиться в одному з районів столиці – Пуща Водиця, а це за 5-10 кілометрів від таких міст, як Буча та Ірпінь. Там уже тривали активні бойові дії і залишатися просто не було сенсу, хоч змінювати місце проживання чи навіть тимчасового перебування ми не планували», – розповідає жінка.

Читайте також: «За популярністю та вигодою не ганяємось»: як волонтер/к/и по всьому світу рятують Україну

Кияни у пологовому Нововолинська
Кияни у пологовому Нововолинська

Катерина Власенко після пологів
Катерина Власенко після пологів

24 лютого сім’я збиралась на фотосесію для вагітних. Ніщо, зі слів Катерини, не віщувало біди. Також хотіли піти на підготовку до партнерських пологів, та напад рашистів перекреслив усі плани в один день. І невелику сумку дитячих речей, яку підготували для зйомок, лише й встигли взяти із собою на Волинь.

«До Нововолинська нас покликали родичі, запропонували житло, допомогу, запевнили, що близько є пологовий будинок, що й стало ключовим, коли наважилися виїхати з дому. Це був такий  моторошний період. Всі думали, куди тікати, як бути, що робити… Та все ж я старалась не панікувати, тримати себе в руках, щоб не нашкодити малечі», – продовжує розповідь пані Катерина.

Читайте також: Громада спокійного сну: волонтери з Нововолинська роблять ліжка і шиють подушки для ЗСУ і переселенців

Кияни в пологовому Нововолинська
Кияни в пологовому Нововолинська

Спочатку сім’я ще думала залишатися в Києві. Та ситуація погіршувалась, постріли, вибухи не вщухали, тому все ж наважилися їхати. Дорогу вагітна перенесла добре, почувалася впевнено і спокійно, робила все можливе для того, щоб пологи не почались передчасно. 

Хоч по дорозі траплялися навіть танки, думала лише про своє становище. 

Друзі та родичі Власенків
Друзі та родичі Власенків

«Страшніше, ніж їхати, було читати новини, коли дівчата почали народжувати в бомбосховищах, підвалах, метро. Боялась такого розвитку подій, тому залишатися в Києві не хотіла. Вважаю, що при вагітності, як і при будь-яких інших форс-мажорних обставинах, важливо мати чіткий план дій. У моєму випадку – це шукати безпечні умови для народження дитини та кваліфікований персонал. Словом, робити все для того, щоб народити дитину в максимально комфортних умовах, на скільки дозволяє ситуація. Що, як на мене, ми з чоловіком успішно виконали», – зазначає киянка.

Пологовий будинок Нововолинська
Пологовий будинок Нововолинська

Хоч сім’я виїжджала практично без речей, це їх не лякало, адже були впевнені, що їдуть на кілька днів.

«У пологовий прийшли з чоловіком 28 лютого в обід, а вночі я вже народила. Це – мій перший досвід материнства», – каже жінка.

За час перебування в пологовому один раз лунала повітряна тривога, проте народжувала Катерина вже після її завершення.

Читайте також: Жінки в «нежіночих» професіях: три історії з Волині

 «Я розуміла, що у Нововолинську небагато шансів, що щось прилетить, та ігнорувати сирену ми не могли, адже загроза життю є. В укритті я на той час була однією породіллею, решта – медперсонал. Ми з чоловіком розуміли, що пологи можуть початися в бомбосховищі під час тривоги. Адже вже там у мене почалась активна родова діяльність, медики навіть піджартовували на цю тему. Та й, зрештою, я була готова до всього», – додає пані Катерина.

Катерина Власенко з сином
Катерина Власенко з сином

Вона налаштувала себе на те, що укриття – це також палата, і де б не відбувалися пологи, все має бути добре. Адже чоловік і медпрацівники підтримували та заспокоювали. Це були партнерські пологи.

Зараз сім’я вже вдома, в Києві.

Катерина та Олександр Власенко з сином Каваєм
Катерина та Олександр Власенко з сином Каваєм

Подружжя Власенків з новонародженим сином
Подружжя Власенків з новонародженим сином

Чоловік як приїхав на пологи у військовій формі, так у ній і поїхав...

«24 лютого, в день початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, я була на 36 тижні вагітності. Чоловік того ранку прокинувся, почав збирати наші речі та документи. Тоді розбудив мене і спокійно сказав, що почалась війна. Він – військовий-контрактник, служив в зоні АТО, то ми вже переживали подібний час. Я була дещо готова до того, що він може знову піти воювати. Тоді коханий відвіз мене за місто до батьків, де я зараз і проживаю з малечею, адже в багатоповерховому будинку було надто небезпечно», – розповідає ще одна мама з РівногоЯна Янковська. 

У перший день війни всі рідні пережили великий стрес, чоловік повідомив, що змушений йти у військкомат як доброволець. Практично відразу він лишився у військовій частині. На той момент ніхто не розумів, чи військові будуть тут, на Заході, чи підуть в активні бойові дії.

Сім'я Янковських з сином Іванком
Сім'я Янковських з сином Іванком

Іванко Янковський
Іванко Янковський

А 12 березня під час повітряної тривоги жінка їхала у пологовий будинок. Того дня було ще багато затяжних сирен. Під кожну з них жінка по сходах бігала з третього поверху пологового в бомбосховище. Медичний персонал жартував, що ще кілька таких пробіжок і вона народить раніше.

Читайте також: Водійки на дорогах Волині: які стереотипи руйнують жінки за кермом

Сім'я Янковських
Сім'я Янковських

«Персонал пологового позносив в укриття кушетки та інші необхідні речі. Тривогу, яка почалась перед самими пологами, перечекала між двома стінами на спеціальному м’ячі для гімнастичних вправ – фітболі. Коли я народила, то почалась затяжна повітряна тривога, яка тривала п'ять годин. І ми перебували з синочком в бомбосховищі. Коли тривога закінчилась, то пішла в палату», – каже пані Яна.

У бомбосховищі було все необхідне для матусь: питна вода, серветки, навіть підгузки давали.

«Хоч я відчувала тривогу від сирени, та зовсім не відчувала її від медичного персоналу. У пологовому дуже лояльний персонал, всі підтримували і заспокоювали мене. На щастя, чоловіка відпустили на два дні, він весь час перебував зі мною в пологовому. Як приїхав у військовій формі, так і поїхав назад», – пригадує рівнянка.

Коли почалась війна, жінка вважала, що це все ненадовго і до пологів все завершиться. Та з часом розуміла, що все не так. Не плакала, не мала панічних атак, не відчувала дуже сильного стресу. 

Син Іванко Янковський з татом
Син Іванко Янковський з татом

«У моєму телефоні ніколи не було ігор, бо завжди була зайнята зовсім іншими справами. А тут вирішила завантажити, вимкнула інтернет і просто грала, щоб абстрагуватися і заспокоїтися, ділилась своїм досвідом з іншими жінками, їм також припав до душі мій метод боротьби зі стресом», – каже пані Яна.

Вона годує синочка грудьми та іншим радить. Вважає, що це найкорисніша їжа для малюка, яка завжди з собою. Суміш купила про всяк випадок, та вона не знадобилася.

Військовий з Рівного з сином Іванком
Військовий з Рівного з сином Іванком

Через війну додому з пологового виписали вже на наступний день

«Ще зранку збирала речі, а після обіду зрозуміла, що пора їхати в пологовий будинок. Коли була вже там, то почалась повітряна тривога. Попросила лікаря не спускатися в укриття, відчувала, що от-от народжу. Жартувала, що загублю немовля ще по сходах. На щастя, сирени тривали не довго», – розповіла мешканка Рівного Олена Бовза.

Вона, як і її чоловік – військові. До 2016 року проживали в місті Бахмут Донецької області. На західну Україну їм довелось переїхати у зв’язку з початком бойових дій там. 

Олена Богза
Олена Богза

Сім'я військових, що проживає в Рівному
Сім'я військових, що проживає в Рівному

«Навіть припустити не могла, що може початися повномасштабна війна. 22 лютого святкували день народження, а 24 мені подзвонила подруга і сказала, щоб ми ховалися в бомбосховище, адже рашисти напали на Україну», – пригадує пані Олена.

Хоч вибухи для сім’ї військових – справа звична, адже часто чули їх на польових навчаннях, все ж до повітряних тривог ставляться відповідально, ховаються в укриттях.

Читайте також: «Мамо, в нас війна!» Як волинянки стали вимушеними біженками

«Лікарі прогнозували, що народжу 28 березня. Мабуть, переживання і тривога далась в знаки, бо народила передчасно – 16 березня. Чоловік, хоч на той час вже був мобілізований, на пологи приїхав. Донечка Софія народилася вагою 3,3 кілограма і 53 сантиметри зросту. Перший тиждень малеча не відпускала мене від себе, тепер можу покласти спати вже і саму», – каже жінка.

Софія Богза, що народилася у війну
Софія Богза, що народилася у війну

Донечка військових з Рівного
Донечка військових з Рівного

Дуже пощастило, що в пологовому будинку вдалося взяти спеціальний бейбі-бокс із речами для новонародженої, адже магазини переважно були закриті. 

Через початок війни в Україні жінку виписали вже на наступний день після пологів. Чоловік повернувся у військову частину, а жінка – до старших дітей. Кожен і кожна – захищати свій фронт.

Олена Богза з донечкою
Олена Богза з донечкою

Немовля сімейства Богза
Немовля сімейства Богза

«Грудьми годую. Вважаю, що в такий нелегкий період це – надзвичайно важливо. Розумію, що у будь-який момент може виникнути необхідність ховатися в укриття, а там не буде змоги ні нагріти води, ні зробити суміш. Як на мене, це нереально. А так їжа завжди з собою, все підігріте і готове. Не потрібно ні посуду, ні стерилізації, ні пляшок. Не розумію, як це все організувати в умовах підвалу», – додала породілля.

Софія Богза
Софія Богза

Варто згадати, що жінки завжди несуть подвійну відповідальність – не лише за себе, а й за дітей. І в такий складний для України час варто про це пам'ятати, як під час самої вагітності, так і на пологах. Тому дуже важливо подбати про максимально комфортні умови для майбутньої мами. 

Попри обстріли, вибухи, постійні повітряні тривоги, стрес і відчай, в Україні від початку повномасштабної війни народилося понад 26 тисяч немовлят. Про це повідомляє Міністерства юстиції України.

Найбільше дітей народилося у Львівській, Дніпропетровській, Одеській, Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях.

Також не можна забути страшну трагедію – авіаналіт на пологовий будинок та лікарню в Маріуполі, який відбувся 9 березня. Загинули троє людей, одна з них – маленька дівчинка, 17 поранених. 

Матір з Маріуполя біля підірваного пологового будинку
Матір з Маріуполя біля підірваного пологового будинку

З початку війни в Маріуполі від рук рашистських окупантів загинуло всього п'ять тисяч людей, серед них щонайменше 210 дітей. Вічна пам'ять невинним жертвам російської навали, яка нещадно знищує наших земляків та землячок.

 

Коментар
24/05/2022 Вівторок
24.05.2022
23.05.2022