«За популярністю та вигодою не ганяємось»: як волонтер/к/и по всьому світу рятують Україну

28 Березня 2022, 12:37
«За популярністю та вигодою не ганяємось»: як волонтер/к/и по всьому світу рятують Україну 4886
«За популярністю та вигодою не ганяємось»: як волонтер/к/и по всьому світу рятують Україну

В Україні понад місяць триває повномасштабна війна. І немає людей, яких вона не стосується. Крім надійної армії, яка мужньо боронить Батьківщину, в нашій державі активно працює тиловий фронт – волонтер/к/и. Правда, в наш час ще залишились міфи, що, наприклад, допомагати фронту амуніцією можуть лише чоловіки, а жінки – ліпити вареники чи готувати іншу їжу для них.

Журналістка Район.Іваничі спробувала поспілкувалася з волонтер/к/ами в Україні та поза її межами.

Знає про бронежилети більше, ніж про медицину

«Почала займатися волонтерством після того, як 24 лютого їхала з Києва до Нововолинська. В Україні саме почалась війна. Моя дорога пройшла під гуркіт танків і звуки сирен та вибухів. Я сиділа за кермом та дивилась на молодих дівчат і хлопців, які кермували військовою технікою. Вони їхали захищати нас, тому дуже захотілося допомогти їм хоч якось», – розповідає підприємиця, уроджениця Нововолинська Наталія Катушко.

Вона живе на два міста. Її батьки родом із села Заболотці Іваничівського району, тому вона має власну справу неподалік – у місті Нововолинську, хоч і проживає в столиці й там також займається підприємницькою діяльністю.

Наталія Катушко
Наталія Катушко

Пані Наталя каже, що допомагати людям почала зі знайомим з Нововолинська, який організував у своєму недобудованому приміщенні торгового центру укриття. Він став закликати приносити туди теплі речі, щоб людям було комфортніше там переховуватися. А туди почали нести не лише ковдри, а й харчі, медикаменти, засоби гігієни.

«Потім підтягнулись водії з транспортом. Я – медик за фахом, то почала розфасовувати, видавати медикаменти. Інші дівчата розподіляти одяг та продукти. Небайдужі хлопці зайнялися амуніцією, спальниками, кариматами. Допомагають навіть діти, всі – при ділі», – зазначила жінка.

Потім почала збирати кошти, шукати та купувати іншу амуніцію. Каже, що тепер знає про бронежилети більше, ніж про медицину.

«З ідеї допомагати армії в цей складний час з’явилася ініціатива «Укриття». Ми створили таку собі спілку однодумців-підприємців, які згуртувалися та за власні кошти купують все необхідне для військових та переселенців», – продовжує волонтерка.

Учасники ініціативи «Укриття»
Учасники ініціативи «Укриття»

Жінка додає, що вони організовують транспорт і привозять гуманітарну допомогу з-за кордону у Нововолинськ, потім роздають людям: на заставу прикордонникам, полігони воїнам, відправляють в гарячі точки на передову... 

Також залучають кошти небайдужих людей, на які закупляють бронежилети, каски, розгрузки, тепловізори, та іншу військову амуніцію для наших захисників, які цим не забезпечені. Також шукають житло та розселяють приїжджих.

«Я не знаю точно, скільки людей у нас в команді, адже вони постійно підтягуються. Ми стали, як рідні, як одна сім'я. Як на мене, тут головне – це емпатія. Коли відчуваєш біль і жах всієї ситуації, то осторонь стояти не реально. Ти готова поділяти їхні почуття, допомогти, чим можеш. А на шляху точно трапляться однодумці, які підуть поруч, пліч-о-пліч з тобою. Мені дуже подобається працювати у нашій команді. Ми розуміємо один одного з пів слова, вранці всі біжимо в «Укриття», як на роботу. Ввечері допізна засиджуємось, обговорюючи все на світі», – додає пані Наталія.

Вона робить те, що може, і те, що підказує серце.

Похідні подушки від Любові Вавдічик Похідні подушки, які шиє Любов  Вавдічик
Похідні подушки від Любові Вавдічик Похідні подушки, які шиє Любов Вавдічик

 

Від пряників до балаклав...

«Випікаю імбирні пряники для військових на передову. Також в'яжу синьо-жовті браслети, як для солдатів, так і для цивільних, хто долучається до допомоги армії. Це, як талісман в подарунок», – розповідає ще одна волонтерка з Нововолинська Любов Вавдічик.

Війна внесла свої корективи, тож, крім випічки, почала шити похідні подушки та виготовляла мило для військових та переселенців. Для їхніх дітей робила текстильні іграшки.

Пряники від Любові Вавдічик
Пряники від Любові Вавдічик

Також закупляла тканину для виробництва маскувальних сіток на фронт, термошкарпетки, тканину для термобілизни та балаклави. З фінансуванням допомогли друзі, які живуть в США.

«Знайшла одну компанію, яка відшиває термобілизну по собівартості, замовила у них. Балаклави відшивала дівчина у Нововолинську теж по собівартості», – розповіла пані Любов.

Похідні подушки, які шиє Любов  Вавдічик
Похідні подушки, які шиє Любов Вавдічик

Волонтерська діяльність волинянки розпочалась у 2014 році. З того часу збирала кошти, закупляла необхідні речі та продукти і відправляла на передову.

«Пекли з дівчатами домашнє печиво для військових у 2014 році. Також допомагала онкохворим дітям. Хоч іноді чула критику в свою сторону, розумію, що вона особисто до мене не має відношення. Роблю саме те, що відчуваю за потрібне», – наголошує співрозмовниця.

Пряники, які пече Любов Вавдічик
Пряники, які пече Любов Вавдічик

Пряники від Любові Вавдічик
Пряники від Любові Вавдічик

Допомагають не лише в Україні, а й іноземці

«В Італію почали приїжджати люди, які тікають від війни. Можна виїхати навіть з українським паспортом. Єдине – буде важче зробити посвідку на проживання. Доведеться отримати додаткову довідку, яка замінить закордонний паспорт. Її видають в консульському відділенні у трьох містах Італії: Римі, Мілані чи Неаполі», – розповідає головна редакторка видання «Газета Українська» з Мілану Маріанна Сороневич.

Журналістка є речницею іммігрантів в Італії. Організаторка та учасниця різноманітних культурних та соціальних заходів української громади в Римі та Неаполі. Вона безоплатно допомагає українцям, які приїхали в Італію як переселенці. Адже після початку війни в Україні це стало тут гострою потребою.

Маріанна Сороневич
Маріанна Сороневич.

Вона у соцмережах розповідає покроково, як отримати документи на проживання та роботу в країні, як влаштувати дітей в садки та школи, знайти житло.

Українцям надають дозвіл на проживання тривалістю один рік. Цей дозвіл дає можливість працювати в Італії. Також в країні по різних містах введено гарячі номери консульств. Їх можна знайти у відкритому доступі в інтернеті. Наприклад, гарячі лінії для біженців в Україні: +39 351 9886823 (Рим), +393487254038 (Мілан), +39 327 7364822 (Неаполь). 

«Є багато гуманітарних організацій, які надають допомогу, житло в італійських сім’ях чи інше», – розповідає журналістка.

Хоч я і канадець за походженням, мій народ – український, а країна – Україна

«Я – волонтер. І хоч канадець та італієць за походженням, живу в Україні вже вісім років. Раніше ще стільки ж їздив туди й назад. Коли почув та усвідомив, що в країні війна, відразу почав допомагати іншим. Адже зараз мій народ – український, а країна – Україна», – розповідає Джон (Іван) Алое, який проживає у Львові.

 Зараз він орендує житло в польському місті Жешуві (Польща). Допомагає українцям.

«Їздив на вокзал в Пшемисль, підібрав там людей, знайшов місце, щоб жити українцям. У мене раніше жили три киянки, вони вже виїхали в Австрію. У мене є авто з українськими номерами. Перевожу людей зі Львова безоплатно», – продовжує розповідь волонтер.

Він додає, що має в Україні багато друзів. Пише в соцмережах всім, що може допомогти. Дає свій номер телефону. Сюди радить писати і просити, якщо потрібна допомога з переїздом в Польщу: +380984994583.

Пан Джон зазначив, що зараз може допомогти з проживанням чотирьом людям – жінкам з дітьми. Сам готовий ночувати у власному авто. Також може допомогти фінансово тим, хто дійсно цього потребує. Не проти купити одяг, харчі.    

Історії цих людей є прикладом того, що наблизити перемогу в Україні може кожен і кожна – головне робити те, що можете і відчуваєте за потрібне. Не важлива ні стать, ні національність, ні країна, в якій ви проживаєте.

Коментар
04/12/2023 Неділя
03.12.2023