Історія однієї відомої святині Іваничівського краю. ФОТО
Ікона Благовіщення Пресвятої Богородиці є не тільки відомою святинею Іваничівського краю, але й визначною пам'яткою українського іконопису ХVІ ст.
Ця ікона – з церкви Благовіщення села Іваничі Володимирського повіту Волинської губернії. Датована 1579 роком, виконана відомим майстром тогочасності Федуском із Самбора на замовлення волинської дідички Мотрі Іваницької, вдови Іларіона Іваницького, – розповідають на сторінці Історичного музею селища Іваничі у фейсбуці.
Родина Іваницьких збудувала Благовіщенську церкву і передала туди багато речей. На багатьох вкладених Іваницькими пам'ятках, у тому числі й на іконі Благовіщення, зображений родинний герб фундаторів.
В донаторському написі на поземі ікони ми читаємо: «Во літо по Рождестві Христовом 1579 літа, місяця декабрия 9-го дьня: при державі Стефана короля Полского, воеводи Седмигорского, и Приосвещенним Кир Епискупі Феодосиі Володимерском и Берестейском, повеленіем и накладом благочестивой шляхетной Ея милости Панеі Иваницкой Лавріновой Матрени Семеновни, для своего телесного и душевного спасенія, і поставила его во церковь сию, которую жь церьковь своим накладом избудовала Богу ку хвале. Аминь».
З часом храм Благовіщення став місцем паломництва прочан, а храмова ікона вшановувалася як уставлена святиня. За свідченням історії, з цієї ікони робилися чисельні списки. Вартує особливої уваги те, що копія ікони написана відомим Петербурзьким художником Сєдовим на прохання Володимир-Волинського братства була піднесена російському імператору Олександру ІІІ під час його візиту до Луцька в 1890 році. Це свідчення того, що ікона Благовіщення вважалася найвизначнішою пам'яткою сакрального мистецтва нашого краю.
До Першої Світової війни ікона зберігалася в «древнєхранилищі» (музеї) Володимир-Волинського братства, звідки на початку війни її разом з іншими святинями Волині евакуювали на схід і тепер вона знаходиться в експозиції Харківського художнього музею.
А від 2006 року сучасна копія святині знаходиться у Пантелеймонівському храмі смт Іваничі. Її виконав волинський іконописець Андрій Манько, дотримуючись древніх канонів, стилю і розмірів оригіналу. Список ікони виконаний на дерев'яній дошці, покритій левкасом, по якому зроблено декоративне різьблення й позолоту, розпис мінеральними фарбами. Сучасний список у храмі знаходиться в масивному різьбленому золоченому кіоті у вигляді виноградної лози та грон.
Власне, цей список став рефлексією часу, сконцентрувавши в собі динаміку, і світлість, і загострене прагнення до естетизму. Але в композиції досі відчутна та лаконічна експресивна мова, якою володів Федуско із Самбора.
Тому зараз в Іваничівському храмі знаходиться по-справжньому цінна мистецька гордість і духовна святиня.
Читайте також: Історія та сьогодення унікальних пам’яток Іваничівщини. ФОТО