Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Одна надія – на Бога, людям довіряти нема чого – подружжя з Волині не припиняє шукати сина, зниклого під Іловайськом
Одна надія – на Бога, людям довіряти нема чого – подружжя з Волині не припиняє шукати сина, зниклого під Іловайськом

Одна надія – на Бога, – подружжя з Іваничівщини не припиняє шукати сина, зниклого під Іловайськом

12:00 21.11.2018
1538

Подружжя із села Мишів Іваничівського району продовжує розшукувати свого сина Юрія Кривенчука , який востаннє виходив на зв’язок 28 серпня 2014 року під час бойових дій в Іловайську.

Подальша доля хлопця рідним невідома. Батьки солдата зверталися куди тільки можна, однак всі пошуки сина виявилися безрезультатними, - інформує БУГ.

Юрій Кривенчук народився 25 червня 1994 року, проживав в селі Мишів Іваничівського району. Навідник-оператор БМП-2, служив у 51-ій бригаді, 3-ий батальйон, 7-ма рота. Потрапив під обстріл під Іловайськом та пропав безвісти.

Для того, щоб отримати будь-яку інформацію про Юрія, Оксана та Анатолій Кривенчуки розповсюдили свої контакти в Інтернеті, проте ніяких новин про сина так і не дізнались.

«Траплялося багато випадків шахрайства, коли у нас хотіли виманити гроші. Люди дзвонили і казали: «Ми знаємо, де ваш син». Було навіть, що пропонували розповісти щось взамін на бензовоз дизпалива. Були випадки, коли ми самі не розуміли чи нас розводять і зверталися до волонтерів, які допомагали пробити ці номери», – розповідає Анатолій Кривенчук.

Він каже, що останній раз з сином говорили по телефону ввечері 28 серпня 2014року. 29 він з’явився в мережі, але рідним не вдалося з ним поспілкуватися.

«Його забрали в 19 років. Прийшов зі строкової служби, ще й півроку не минуло, а забрали знов. 28-го серпня дзвонив вранці і просив нікуди не їхати. «Все одно нічого не доб’єтеся, хіба похоронку отримаєте», – сказав. Їх вже відправили туди і ми стали з’ясовувати, чому так. Адже нам говорили, що через 40 днів хлопців мають відпустити з Рівного, а їх у вагони погрузили.

29-го серпня ми їхали в Луцьк і він з’явився в мережі. Коли ми зупинилися, я віддзвонилася, але вже було зайнято.

Де він, що з ним – нічого не казав, бо «телефони прослуховуються». Коли питала, де знаходиться, говорив: «Мам, ми на курорті», – розповідає матір зниклого солдата.

Кривенчуки ні на мить не втрачали надію, що їхній син живий. Хлопці, які пережили Іловайськ, розповіли їм, що Юрій нібито вирвався з-під обстрілу.

«Тепер навіть ніхто не спитає, що ми і як ми. В нас тільки одна надія – на Бога. Терпимо і ждемо. Людям довіряти нема чого. Знаємо, що Юра живий. У нього 25-го липня день народження, а в переддень, 24-го липня, кілька років поспіль до нас хтось дзвонить з прихованого номера і мовчить. У мене заблокований телефон був, то до чоловіка дзвонили», – каже Оксана Кривенчук.

Батьки зниклого солдата висловлюють прохання до всіх, кому відома будь-яка інформація про їхнього сина, повідомити їм про неї.

Читати також: «На війні я втратив дар мови», – учасник АТО Руслан Кашаюк

Коментарі
17 грудня
Сьогодні
Вчора
15.12.2018
14.12.2018
13.12.2018
12.12.2018
11.12.2018
10.12.2018
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю



Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин