Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Вибори 2019
Вибори 2019

Вибори 2019: хто «винирне» на окрузі №19 замість депутата-«пірнальника»

12:14 01.09.2018
915

Виборчий округ №19 поптрапив в об'єктив проекту «Вибори-2019. Повне оголення».

В рамках проекту Depo.ua автори розповідатимуть, як змінювались межі округів, хто і коли перемагав на окрузі, хто претендує на цей округ на майбутніх виборах та які у них позиції.

Отож, виборчий округ №19, центр – місто Володимир-Волинський

Опис меж – міста Володимир-Волинський, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони

Місцезнаходження ОВК - м. Володимир-Волинський, вул. Д.Галицького, 7, районний будинок культури.

Орієнтовна кількість виборців – 144 487

Кількість виборчих дільниць – 222

Округ №115 включає в себе міста Володимир-Волинський, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони. Тобто серед виборців є як мешканці міст, так і селяни. Міста – доволі депресивні шахтарські регіони, де багато соціально незахищених громадян. Люди або працюють на шахтах і їм затримують зарплату, або ніде не працюють.

Тож кандидатові у депутати доводиться і "гречку роздавати", і транспортне покращення обіцяти, побудову дитсадків і дитмайданчиків і займатися очищенням спальних районів міст від наркокубел. А у селян свої проблеми – з землею, дорогами, медичним забезпеченням і тд. Догодити всім важко, тому в окрузі вдруге одного і того ж депутата не обирають. Адже, приходить він, зазвичай, на тотальній критиці попередника і обіцянках все покращити, але рідко коли виправдовує довіру виборців. Ще одна особливість – межі округу не змінюються від виборів до виборів, лише одного разу мінявся номер округу.

Площа округу доволі велика, тому кампанію вести важко. Кандидату практично неможливо відвідати всі села, але є проблеми, які об'єднують всі райони. Екологічні проблеми, відсутність роботи, відсутність інфраструктури і відсутність уваги зі сторони влади, адже це західна частина Волині, найбільш віддалена, як від Луцька, так і від Києва.

Довідка: Згідно з даними ЦВК, в межі 19 округу під час парламентської кампанії 2014 і 2012 року входили міста Володимир-Волинський, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський, Любомльський райони . А от в 2007 і 2006 році володимир-волинський округ був під номером 20. Під час парламентських виборів 2002 і 1998 року нинішній 19-ий округ співпадав з тодішнім округом N19.

Під час президентських виборів 2014, 2010 і 2004 років округ також мав номер 19. А от на президентських виборах 1999 року нинішній округ N19 мав номер 20.

На виборах 2014 року перемогу святкував на той час заступник голови Волинської обласної ради, член політичної партії "Народний фронт", який проживає в місті Луцьку, Ігор Гузь. Він набрав 30,69% голосів.

Друге місце посів беспартійний підприємець з Володимир-Волинського області Костянтин Зінкевич (17,13%).

Лише десятим з результатом 1,79% був генерал-лейтенант Олександр Скіпальський, який з 1997 року був заступником голови СБУ, з 1998 заступником міністра з питань надзвичайних ситуацій, а в далекому 1994 році виграв вибори у цьому ж окрузі.

Одинадцяте місце (1,74%) посів також відомий в нашій країні персонаж, а на той час пенсіонер, член партії "Сила і Честь", триразовий міністр юстиції Сергій Головатий, який пройшов шлях від члена Комуністичної партії Радянського Союзу через Народний рух України і Блок Юлії Тимошенко в Партію регіонів.

Перемога далася Гузю відносно легко. Він просто зробив правильні висновки з кампанії 2012 року. Тоді Гузь, якого висунула "Батьківщина", змагався в окрузі N21 (Волинська область) з важковаговиком Степаном Івахівим, який не перший рік "засівав" територію. Відставання тоді склало всього 800 голосів. В 2014 році Гузь вирішив, що простіше перемогти "свободівця", який розчарував виборців, ніж когось з чотирьох могутніх волинських олігархів, які вже віддавна розділили між собою чотири з п'яти волинських округів.

Гузю залишалося лише критикувати попередників і обіцяти. Все – всім. А ще – плавати. Перепливання озер на Волині – це його передвиборча фішка.

Гузь відомий на Волині ще з 2001 року, коли був співкоординатором Волинського відділення комітету "За правду!". 9 березня 2001 року став активним учасником акції "Україна без Кучми". Відбув у СІЗО кілька діб. Загалом, після акції Гузь пройшов близько 10 допитів СБУ, МВС, Генпрокуратури.

У березні 2002 року був обраний депутатом Луцької міської ради по виборчому округу № 44. У березні 2006 року став вже депутатом Волинської обласної ради за списком виборчого блоку "Наша Україна".

З 2007 по 2011 рік - радник Луцького міського голови на штатній основі, начальник відділу у справах сім'ї та молоді Луцької міської ради. У жовтні 2010 року став депутатом Волинської обласної ради в одномандатному виборчому окрузі №27 (Старовижівський район). 20 лютого 2014 року був обраний на посаду заступника голови Волинської обласної ради. 21 листопада 2014 року, у зв'язку з перемогою на виборах до Верховної Ради, написав заяву про складання повноважень заступника голови.

Виступав одним з координаторів луцького Євромайдану. За участь в акціях протесту правоохоронні органи відкрили на Ігоря Гузя кримінальну справу за статтями ст. 296 ч. 2, 295, 341 ККУ. Йому інкримінували "винесення портретів" на той час президента Віктора Януковича з приміщення Волинської обласної ради; заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку; захоплення державних або громадських будівель чи споруд".

25 грудня 2013 року Луцький міськрайонний суд ухвалив застосувати до Ігоря Гузя міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів з застосуванням електронного браслету для контролю переміщення підозрюваного. Але вже 30 грудня 2013 року Апеляційний суд Волинської області ухвалив рішення про пом'якшення міри запобіжного заходу.

Відтак, активна участь у Революції Гідності і дала перевагу Гузю на виборах 2014 року.

А на виборах 2012 року перемогу в окрузі N19 святкував на той час директор ТзОВ "Укртрансзахід", член політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Євген Мельник (34,46%). Переміг він завдяки тотальній критиці "режиму Януковича". Восени 2012 року його слова падали в благодатний грунт, тоді виборці майже всієї Західної України голосували за націоналістів. Округ N19 на Волині був єдиним, де не перемогла "гречка". Друге місце посів безпартійний приватний підприємець Сергій Ковальчук (17,09%), а третє – директор ТОВ "П'ятидні" Валерій Діброва (11,81%). Лише 0,41% (383 голоси) набрав попередній депутат від цього округу член політичної партії "Наша Україна" Сергій Слабенко.

У 2007 і 2006 році вибори проходили за партійними списками, тому кандидат від округу не обирався. Більшість в нинішньому окрузі N22 отримали відповідно Блок Юлії Тимошенко, у який на той час входили Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", і партія "Реформи і порядок" і Українська соціал-демократична партія і блок "Наша Україна", у який на той час входили Конгрес Українських Націоналістів, Народний Рух України, Партія промисловців і підприємців України, Партія Християнсько-Демократичний Союз, Політична партія "Народний Союз Наша Україна" і Українська республіканська партія "Собор". Це свідчить про таки традиційний національно-демократичний орієнтир виборців.

А в 2002 році депутатом від "володимир-волинського" виборчого округу став на той час директор товариства "Континіум-Траст-Компані", якого висунув Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" Сергій Слабенко (39,18%). В 2002 році на Волині цього було достатньо, щоб депутатом обрали навіть "людину з вулиці". Треба було "сфотографуватися з Ющенком" і заявити про особисту підтримку Віктора Андрійовича у своїх агітках. А друге і третє місце посіли ті ж Ковальчук (22,54%) і Діброва (10,58%), які вже понад десятиліття потроху "засівають" округ, але не в тих масштабах, що в решті округів "сіяла" могутня волинська четвірка бізнесменів, з яких в живих зараз залишилися троє.

У 1998 році вибори в окрузі з результатом 30,58% виграв Діброва, який на той час був членом Української Республіканської партії "Собор" і головою спілки селянських господарств "П'ятидні" Володимир-Волинського району. Висунув його виборчий блок партій "Національний фронт". Це була перша і остання його перемога в цьому окрузі. З того часу вище третього місця він не піднімався, хоча і не пропускав виборів. Друге місце посів на той час прокурор міста Нововолинська Володимир Веселуха (9,33%)

Отже, головною особливістю цього округу є те, що тут ще ніхто з кандидатів не виграв вибори двічі поспіль. Наскільки швидко місцевих мешканців зачаровує новий кандидат, настільки ж швидко вони у ньому і розчаровуються. Взагалі, в окрузі перемагають націонал-демократи, а крім того, це єдиний не "засіяний" округ на Волині.

Зараз особливої активності когось з майбутніх кандидатів, окрім Гузя, а також його суперників з попередніх виборів, не видно. Проте шанси діючого депутата бути переобраним доволі низькі. Похитнувся і рейтинг "Народного фронту", і його особистий. Хіба, придумає якийсь ребрендинг, має ще час у запасі.

Парламентські вибори (межі нинішнього округу №19)

1998 рік

Валерій Діброва - 30,58%

Володимир Веселуха - 9,33%

2002 рік

Сергій Слабенко - 39,18%

Сергій Ковальчук - 22,54 %

2012 рік

Євген Мельник - 36,46%

Сергій Ковальчук- 17,09%

2014 рік

Ігор Гузь - 30,69%

Костянтин Зінкевич - 17,13%

Партії-лідери парламентських виборів (межі нинішнього округу №19)

1998 рік

Народний Рух України – 18,47%

Народна партія (Народна аграрна партія України, Аграрна партія України ) – 12,57%

Партія Зелених України – 7,13%

Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України "За правду, за народ, за Україну!" - 7,03%

Комуністична партія України – 6,82%

Народно-демократична партія – 5,59%

Партія "Наша Україна" (Партія "Реформи і порядок") – 3,77%

Виборчий блок партій "Національний фронт" - 3,66%

2002 рік

Блок Віктора Ющенка "Наша Україна" - 57,61%

"Виборчий блок Юлії Тимошенко" - 13,87%

Виборчий блок політичних партій "За Єдину Україну!" – 7,15%

Комуністична партія - 7,67%

2006 рік

Блок Юлії Тимошенко - 45,27%

Блок "НАША УКРАЇНА" - 21,23%

Український Народний Блок Костенка і Плюща – 6,60%

Партія регіонів - 5,07%

Соціалістична партія України – 3,88%

2007 рік

Блок Юлії Тимошенко - 58,37%

Блок "НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА" - 20,55%

Партія регіонів - 6,79 %

2012 рік

Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 35,91%

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" – 22,01%

"УДАР" (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка - 19,81%

Партія регіонів - 11,30 %

Комуністична партія України – 5,13%

2014 рік

Політична партія "НАРОДНИЙ ФРОНТ" - 36,95%

ПАРТІЯ "БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА" - 14,85%

Об'єднання "САМОПОМІЧ" - 11,70%

Радикальна Партія Олега Ляшка – 8,35%

Політична партія Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" – 8,16%

Всеукраїнське об'єднання "Свобода" - 6,66%

На позачергових президентських виборах 2014 року більшість голосів в окрузі, як і по всій Волині, набрав Петро Порошенко – понад 50%. Другою була Юлія Тимошенко з результатом 18,62% Взагалі, Волинь традиційно голосує рівномірно на виборах глави держави, різниця в округах не відчувається і складає кілька відсотків.

На виборах 2010 року більшість була у Юлії Тимошенко – понад 80%.

В 2004-му понад 90% були за Віктора Ющенка, а у 1999-му понад 75% підтримали Леоніда Кучму.

Президентські вибори (межі нинішнього округу №19)

1999 рік. II тур

Леонід Кучма - 76,59%

Петро Симоненко - 16,22%

2004 рік. III тур

Віктор Ющенко- 91,00%

Віктор Янукович - 6,77%

2010 рік. II тур

Юлія Тимошенко - 82,16%

Віктор Янукович- 13,82%

2014 рік

Петро Порошенко - 51,20%

Олег Ляшко - 18,62%

Коментарі
24 квітня
Сьогодні
Вчора
22.04.2019
21.04.2019
20.04.2019
19.04.2019
18.04.2019
17.04.2019
16.04.2019
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю



Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин