Як у Литовезькій ОТГ інвестували гроші в ліквідацію стихійних сміттєзвалищ

Литовезька об’єднана територіальна громада, що в Іваничівському районі, є однією із тих небагатьох на Волині, яка має так звану реверсну дотацію.

Тобто згідно з законом, вона повертає певну кількість власних зароблених коштів державі, бо заробляє більше, ніж інші.

«Великі надходження до скарбниці – завдяки шахті № 9, зареєстрованій на території громади, проте бюджет наповнюється не лише з цих надходжень. Немалі гроші для громади приносить земля, тому зараз нагальною потребою є чітка і швидка її інвентаризація, бо є багато ділянок, які в оренді, або за які взагалі не сплачуються кошти. Гроші отримуємо також завдяки місцевим підприємцям і підприємствам, які є досить успішними», – пояснює сільський голова Іван Іванчук.

Литовезька ОТГ утворилась у 2016 році, об’єднавши Литовезьку, Мовниківську, Заболотцівську, та Заставенську сільські ради.

«Ініціатива щодо об’єднання у Литовежі виникла ще у перші дні реформи, проте шлях до спілки у громади видався не надто легким. У нас, мабуть, об’єднання відбувалося найважче серед усіх громад, які були першими. Ми мали шанс стати громадою ще у 2015 році, проте через такий населений пункт, як Жовтневе, який тепер називається селище Благодатне, ми не змогли стати об’єднанням в тому ракурсі, як хотіли.

До нашої громади ще хотіла долучитися Грибовицька сільська рада, але через відмову Благодатного, яке хотіло стати адміністративним центром, саме тоді не вийшло узгодити перспективний план, прийнятий на Волині, і ми втратили час, ставши об’єднанням лише у 2016 році. Ще раз повернути ті дні, я не хотів би, бо щоб стати громадою ми ходили хата в хату і говорили з людьми. Це величезна була робота, але ми це зробили», – пригадує Іван Іванчук.

На підтримку об’єднаних територіальних громад в державі передбачені чималі кошти. Це –  так звана інфраструктурна субвенція та кошти з державного фонду регіонального розвитку. Переважна більшість волинських громад гроші, отримані від держави на розвиток власних територій, спрямувала на ремонти доріг, утеплення шкіл чи інших соціально важливих об’єктів, заміну у них вікон чи покрівлі.

У Литовежі ж вирішили, що перш за все інвестуватимуть у комунальне господарство – ліквідують стихійні сміттєзвалища, придбають необхідну для громади техніку і замовлять дороговартісну так звану пкд – проектно-кошторисну документацію – на впорядкування приміщень у майбутньому. І хоча дороги, які пролягають через територію громади, потребують фінансової уваги, саме зараз час думати про дальшу, аніж сьогодні-завтра перспективу, впевнений голова громади  Іван Іванчук.

«Першочергово треба піднімати свій місцевий бізнес, щоб ті кошти, які отримаємо у бюджет громади, можна було використовувати на ті ж дороги –  їх ремонт чи будівництво. У громаді має бути бюджет розвитку, а не проїдання, щоб не бути залежними від різноманітних допомог, а найперше заробляти самим. Не лише в нашій громаді, а й в Україні є величезна проблема із сміттям. Досвід Європи доводить, що цю проблему можна перетворити на перспективу, тому відразу після об’єднання ми активно запроваджуємо роздільний збір сміття. На цьому можна заробляти великі гроші і вони у нас під ногами. Ми уже купили прес, щоб використовувати його перш за все для пластикових виробів, які займають багато об’єму.

Далі думаємо про збут. Поки ж одну земельну ділянку виділяємо під сміттєзвалище, де і будемо збирати сміття за роздільним принципом. Маємо позитивні зрушення, бо порівняно швидко вдалось ліквідувати стихійні сміттєзвалища, зараз лишилося лише одне на території колишньої Заболотцівської сільської ради. До речі, воно межує із селищем Благодатним і раніше активно ним використовувалось. Але нині це наша земельна ділянка, тому готуємо проектну документацію на цю ділянку саме під сміттєзвалище».

Литовезька ОТГ має вигідне географічне розташування – це прикордонна громада, а тому природньо, що тут активно шукають інвестора у найближчого сусіда – Польщі. Громада має кілька документів про партнерство та співпрацю з різними гмінами, активно пише транскордонні проекти і перспективу розвитку власної території бачить в економічному добросусідстві.

«В нас є можливість зараз використовувати наші території для залучення потенційних інвесторів. У мене є угоди із п’ятьма польськими громадами, з якими ми активно пишемо транскордонні проекти. Зараз найактивніше працюємо за Програмою транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна, бо вона дає можливість залучити великі кошти на розвиток громади.

Умовою цієї Програми є співфінансування, але воно посилює відповідальність. Пробуємо залучити кошти на відновлення закладів культури та для закупівлі пожежних автомобілів для місцевих рятувальних команд. Саме з польськими партнерами активно обмінюємося досвідом, вони їздять до нас, ми до них, відповідно і вони і ми намагаємось брати найкраще і не повторювати чужих помилок», – розповідає голова.

«Багато хто думає, що в нас немає чого повчитись, але це не так, як показує наш досвід. Традиційними у нашій громаді є культурні обміни: це стимулює місцеві колективи розвиватись, аби представити Україну на достойному рівні, і допомагає нашим польським колегам більше дізнатись про нас, щоб краще розуміти нас. Є співпраця також щодо спорту і медицини. Чим більше про нас знають, тим легше їх інвестори прийдуть до нас, бо довіра – це дуже важлива річ. Зараз на часі тема кооперації, тому наші зусилля ми спрямовуємо на розвиток партнерських зв’язків між польськими та місцевими фермерами», – каже Іван Іванчук.

2017-го у Литовежі розпочали ще одну важливу ланку роботи, яка дозволить усі зміни робити виважено: тут розробляють власну стратегію розвитку. Робоча група – майже півсотні представників, кожен з яких вболіває за певний напрямок. А це означає те, що громада має хорошу перспективу для розвитку, результатом якого стане достойна якість життя і комфорт місцевих мешканців.

Ольга ШАРУТА