Священника УПЦ (МП) з Нововолинська мобілізували до війська: пропагандисти розганяють маніпуляції

Священника Української православної церкви Московського патріархату з Нововолинська Петра Чолака мобілізували до війська. Затримали його 25 жовтня у Луцьку та доправили до третього відділу Володимир-Волинського районного ТЦК, нині він перебуває на полігоні.
Пропагандистські медіа одразу ж використали ситуацію для маніпуляцій. Журналістка Район.Іваничі розбиралася в ситуації.
У мережі поширюють інформацію про нібито примусову мобілізацію Чолака та вимогу з боку військових проходити навчання і служити зі зброєю, що нібито суперечить його релігійним переконанням. Таку новину опублікували й деякі волинські ЗМІ.
«За нашою інформацією, в ТЦК ніяк не відреагували на те, що, згідно з канонами, православний священник не може тримати в руках зброю. Вони не запропонували альтернативної служби.
Щобільше, вони наполягають, щоб священнослужитель взяв до рук зброю, аргументуючи це тим, що «є священники, які на це погодилися», – йдеться в дописі пропагандистського ресурсу.
Сайти «СПЖ» (Спілка православних журналістів) та «Перший козацький» вважають новинарними платформами, які були пов'язані з проведенням інформаційних диверсій і розповсюдженням пропаганди.
Зокрема, «СПЖ» лобіює інтереси Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) та публікує матеріали, які маніпулюють інформацією та підривають довіру до правоохоронних органів, таких як СБУ.
Нагадаємо, 12 березня 2024 року СБУ знешкодила масштабну агентурну мережу ФСБ, яка «під прикриттям» УПЦ (МП) намагалася дестабілізувати ситуацію в Україні.
Маніпуляція
У тексті детально описали, що священник надав всі необхідні документи, що підтверджують його сан. Це роблять для того, аби підкреслити його релігійний статус і викликати обурення у читача, адже відправка на фронт людини, яка несе духовну службу, подається як порушення її прав.
Також у матеріалі використовують словосполучення «насильно мобілізовано», яке покликане підкреслити, що влада України порушує особисті права громадян, зокрема, священнослужителів.
Цей прийом спрямований на створення негативного образу українських військових структур, які нібито ігнорують волю громадян.
Пропаганда наголошує, що «православний священник не може тримати в руках зброю за канонами, але ТЦК ігнорує це і не пропонує альтернативної служби». Таким чином, створює образ байдужої до духовних питань влади.
Твердження про те, що «є священники, які на це погодилися», спрямоване посилити суперечності серед духовенства та створити у читача враження, що влада намагається зламати тих, хто відмовляється від військової служби.
Що кажуть у єпархіях УПЦ МП
Журналістка Район.Іваничі намагалася взяти коментарі у Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП та Волинської єпархії УПЦ МП щодо ситуації зі священником Петром Чолаком.
У Володимир-Волинській єпархії коментувати ситуацію відмовилися та не надали журналістам офіційної відповіді.
«Вибачте, нічого коментувати не буду, я з журналістами не спілкуюся», – зауважив архімандрит Сава (Мякота).
У Волинській єпархії УПЦ МП зазначили, що Петро Чолак не є їхнім священником і вони не знають деталей щодо ситуації. Проте тут наголосили, що згідно з церковними канонами, священникам заборонено брати участь у бойових діях і використовувати зброю, мовляв, вони можуть обіймати посади, що не передбачають убивства.
Зокрема, священник може стати військовим капеланом, який надає духовну підтримку воїнам, або виконувати іншу роботу, пов’язану з допоміжними функціями, що не суперечать мирному покликанню служити Богу та людям.
Що кажуть у ТЦК та СП
В пресслужбі Волинського обласного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки журналістці Район.Іваничі пояснили, згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час воєнного стану не передбачено можливості проходження альтернативної (невійськової) служби.
Ця норма діє з метою захисту громадського порядку, здоров’я, моральності населення та прав і свобод інших громадян, що також регламентується статтею 35 Конституції України. Право на альтернативну службу, яке може використовуватися в мирний час, під час воєнного стану обмежене, щоб забезпечити державну безпеку та обороноздатність країни.
Законодавство передбачає мобілізацію військовозобов’язаних громадян віком від 18 до 60 років, якщо вони не мають відстрочки. Водночас визначення придатності до військової служби здійснюється лише на основі висновку військово-лікарської комісії (ВЛК). Це є стандартною процедурою, яка застосовується до всіх мобілізованих осіб.
«Хочу підкреслити, що військовослужбовці територіальних центрів комплектування завжди діють в межах своєї компетенції та суворо відповідно до чинного законодавства України. Дії представників ТЦК регулюються законами та нормативно-правовими актами, які визначають порядок організації мобілізаційних заходів, призову.
Основними документами, на які спираються військові ТЦК, є Закони України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Ці закони чітко регламентують наші обов’язки, права та відповідальність, забезпечуючи правовий захист усіх громадян під час проведення мобілізаційних заходів. Таким чином, діяльність військовослужбовців ТЦК є прозорою, законною та спрямованою на дотримання прав та свобод громадян», – зауважила пресофіцерка Волинського обласного ТЦК та СП Уляна Кравчук.
Також вона уточнила, якщо особа належить до релігійної громади, яка не допускає використання зброї, її можуть залучити до виконання допоміжних функцій, наприклад, як водія чи кухаря. Такі посади не вимагають участі в бойових діях, що дозволяє священнослужителям залишатися вірними своїм релігійним переконанням, не порушуючи церковних норм.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром