Пішов на фронт нікому не сказавши: добровольцю з Нововолинської громади просять посмертно присвоїти звання Героя України

19 Січня 2024, 20:50
Пішов на фронт нікому не сказавши: добровольцю з Нововолинської громади просять посмертно присвоїти звання Героя України 1226
Пішов на фронт нікому не сказавши: добровольцю з Нововолинської громади просять посмертно присвоїти звання Героя України

50-річному військовослужбовцю ЗСУ з села Гряди Нововолинської громади Сергію Радіозі просять посмертно присвоїти звання Героя України.

Відповідну петицію на сайті Президента України зареєструвала Тетяна Кистенюк. Про це повідомляє кореспондентка Район.Іваничі.

Свою військову службу в армії він проходив на Кубі. У лютому 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна, прийняв рішення піти добровольцем на фронт.

Командир міномета мінометного взводу механізованого батальйону військової частини А 1008 14 ОМБР імені князя Романа Великого, сержант Радіоза Сергій Євгенійович загинув 22 липня 2022 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області, де велися найзапекліші бої. 

Військовий був постійно у «гарячих точках» (Липівка, Королівка Київської області, Темирівка, Успенівка Запорізької області, Первомайське Миколаївської області, Шестакове, Перемога, Куп'янськ, Петропавлівка Харківської області, Веселе, Берестове Донецької області). Він безстрашно воював, завжди йшов першим і ніколи не ховався за спинами побратимів. Його загибель стала страшним ударом не лише для найрідніших, а й для товаришів по службі, які неодноразово повторюють по цей день, що для них це велика втрата, і постійно приїжджають на могилу героя.

«Про його героїчні вчинки ми дізналися від товаришів по службі вже після загибелі героя, адже він був занадто скромним, щоб про це розповідати. Він прийняв важливі рішення, до яких прислухався навіть командир, які врятували життя не одній людині», – йдеться в дописі.

Зі слів його побратима: «Коли на Миколаївщині хлопці попали під обстріл, Сергій сказав, якщо хочемо жити, то треба у відповідь бити з міномета. Повернулися всі…»

 Ще один побратим Героя розповідав: «Можу сказати що за чужими спинами він не ховався. Їхати на позицію не боявся. Треба було вантажити міни – вантажили. Була ситуація коли командир не призначав, а спитав, хто хоче поїхати на позицію, руки підняли чоловік вісім-десять. І серед них Сергій. Ще була ситуація: на новій позиції хлопці не встигли закріпитися, а орки почали потужний обстріл. Хлопці розбіглися по лісу, щоб не було скупчення в одному місці. І погубили один одного. То, коли обстріл стих, Сергій понаходив і зібрав докупи усіх хлопців».

До кінця збору залишилось 35 днів. Залишилось понад п'ять тисяч підписів.

Підтримати петицію можна за посиланням.

Коментар
28/04/2024 Субота
27.04.2024
26.04.2024