Добратися до Іваничів обходиться у 600 гривень, – скаржаться мешканці сіл Луковичі та Бужковичі

04 Березня 2018, 10:48
2375

Аби доїхати до Іваничів або Володимира-Волинського, жителі сіл Луковичі та Бужковичі платять шалені гроші. 300 гривень в один бік – саме у стільки обходиться селянам поїздка в райцентр.

Про це йдеться пише ІА Волинські новини.

Виїхати із села за записом

«Наші села відрізані від світу», – констатують луковичівці. Їхня сільська рада, до якої, крім Луковичів, входять ще Бужковичі та Орищі, розташована посередині між трьома райцентрами – Іваничами, Локачами та Володимиром-Волинським. До будь-якого з них звідси приблизно однакова відстань.

«Ще в жовтні до нас перестала їздити маршрутка. Тепер з села ні виїхати, ні вийти – щоб дістатися в район, треба йти чотири кілометри в сусіднє село на трасу. Але ж не всі можуть подолати ту відстань», – нарікають люди.

За словами луковичівців, щоб доїхати в райцентр, їм доводиться винаймати в сусідів машину або воза з конем, аби їх підвезли до найближчої зупинки.

«Щоб відправити свого студента на навчання, наймаю в селі машину, заправляю і їду. Завезти його у Володимир мені обходиться в 300 гривень, – розповідає жителька Луковичів Світлана Хамуда. – Так само, щоб зустріти його, мені треба найняти машину, виїхати в Іваничі чи у Павлівку. І так щотижня».

Тут жартують: коли дитина з сімʼї вступила до університету, треба заводити коня – щоб возити студента на маршрутку.

«А щоб зʼїздити в лікарню, ми домовляємося з тими місцевими, у яких є машина, просимо, щоб знайшли місце. Місце в машині може знайтися через тиждень, два. Сиди, чекай, поки Бог змилується», – нарікають люди.

Заради того, щоб до їхнього села їздила маршрутка, дорогу селяни власними силами лагодять – тракторами возили в ями щебінь, каміння, землю і трамбували. Люди з теплотою згадують той час, коли до їхнього населеного пункту їздив автобус. Кажуть: і маршрут був зручний, і автобус хороший, і перевізник такий, що розуміє. Та найбільше добрих слів дісталося водієві автобуса.

«Водій нашої маршрутки – то людина від Бога. Він завше і почекає, і поможе, і руку подасть, і сумки піднесе. Його б повернути, – журяться бабусі. – Якщо не вдасться його повернути до нас на маршрут, то хоча б похваліть його в своїй статті».

Що робити

За словами людей, їхня сільрада неодноразово зверталася до Іваничівської райдержадміністрації, аби там, своєю чергою, допомогли пришвидшити роботу Волинської облдержадміністрації, зокрема департаменту, який опікується проведенням конкурсу на перевезення. Та звідти, кажуть, навіть відповіді не надійшло.

Тож сільраді довелося напряму звертатися до департаменту інфраструктури і туризму Волинської облдержадміністрації, щоб ті чимшвидше провели конкурс на пасажирські перевезення. Відповідний лист вони відправили ще торік. Відповідь із «білого дому» надійшла лиш на початку січня цього року. Щоправда, у ній чиновники селянам надії не дали, лишень зауважили, що пропозиції сільради враховано – на конкурс виставлять і їхній маршрут.

«Кажуть, що конкурс буде в березні цього року, – із гурту людей вигукує старший чоловік. З гіркотою констатує: їх усі кинули. – Кажуть, курс на Європу взяли. Але ж яка Європа може бути, коли в лікарню годі виїхати? Ми вже і підписи збирали, і папери писали, і листи, проте від того толку нуль – папірчики в адміністрації перекладуть з місця на місце, а віз і досі там».

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39