«У нас навіть немає фотокарток наших близьких людей», – переселенка з Лисичанська про те, як опинилася в Нововолинську
-
-
>
-
>
-
>
546
Майже два місяці мешканка Лисичанська Інна Ханжова з двома синами переховувалася у підвалах та на дачі без світла, води та газу. У квітні сім'я евакуювалася до Нікополя, а у липні приїхала у Нововолинськ.
Історією жінки поділився міський голова Борис Карпус у своєму телеграм-каналі.
Жінка розповідає, що народилася на Луганщині та останні роки проживала у Лисичанську Луганської області разом зі своєю родиною. Там їх і застала війна.
24 лютого жінка збиралася на роботу у дитячий садочок «Малятко», де працює старшою медичною сестрою. Молодшого сина збирала у дитсадок, а старший повинен був йти у школу. Але о шостій ранку пролунав дзвінок і жінка дізналася, що почалась війна. А через дві години вже й за Лисичанськом було чутно вибухи.
«Евакуація відбувалася з центру міста. І дійти туди з двома дітьми, не кажучи вже про сумки чи валізи, – це дуже страшно», – пригадує Інна.
Спершу евакуювалася до Нікополя, однак, коли й там стало неспокійно – вирішила їхати трохи далі.
«Ми просто пішли на автостанцію і купили перші квитки, які трапилися. Був квиток до Нововолинська. То ж вирішили, що їдемо туди», – розповідає жінка.
У шоковому стані вони навіть і не побачили, коли прибув автобус. А приїхав він о 2:00 ночі 24 липня.
«Почався дощ з градом, а ми на вулиці. Не знали, що нам робити, тож подзвонили у поліцію. Вони приїхали і відвезла нас у відділок. Там ми пробули до ранку. А зранку нас прихистили у гуртожитку», – розповідає вимушена переселенка.
Жінка приємно вражена гостинністю волинян, однак, каже, дуже сумує за своїм домом і улюбленою роботою.
«У нас не лишилося навіть фотокарток наших близьких людей», – втираючи сльози каже Інна Ханжова.
Таких історій тисячі. За час повномасштабного вторгнення Нововолинська громада прийняла 10 тисяч переселенців з «гарячих точок», понад 6 тисяч залишилися у місті. Зараз вони проживають у місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, мають доступ до медичних, соціальних та освітніх послуг.
«Ми працюємо далі. Зараз налагоджуємо співпрацю з міжнародними партнерами щодо будівництва житла для людей, які хочуть залишитися у місті. Робимо усе можливе, щоб Нововолинськ став другою домівкою для тих, кому вже нікуди повертатися», – йдеться в дописі
