Свято-Успенську церкви й монастир в Низкиничах повинні воз'єднатися з Православною церквою України

Історик з Нововолинської громади поділився роздумами про приєднання місцевої Свято-Успенської церкви й монастиря Низкиничів до Православної церкви України.

Про це він пише на сторінці Історії Нововолинської громади у фейсбуці.

«На тлі російської збройної агресії проти України та підняттям питання майбутнього Російської православної церкви в Україні (вона ж Українська православна церква Московського патріархату) у парафіян мали б виникнути сьогодні певні думки і питання з приводу цих подій», – розповідає історик з Нововолинської громади Юрій Велінець.

З його слів, він, як свідомий громадянин України, дослідник історії цього храму та місцевості в цілому, прийшов до висновку, що місцева Свято-Успенська церква й монастир Низкиничів мав би приєднатися до Православної церкви України. Яка є однією з 15 автокефальних православних церков і єдиною канонічною правонаступницею Київської митрополії. 

Пан Юрій наводить декілька тверджень, що обґрунтовують його слова:

1. Адам Кисіль – фундатор Низкиницького монастиря, був захисником Київської митрополії, яку в 1687 році анексував московський патріархат. 

Адам Кисіль (бл. 1600–1653 рр.) – український політичний і державний діяч, воєвода Брацлавський і Київський, сенатор Речі Посполитої. Він постійно наголошував у своїх грамотах про свою приналежність до православ’я, яке мало канонічний зв'язок із Константинополем. 

За роки його життя, Київська Митрополія, що перебувала у складі Вселенського патріархату Константинополя, виступала захисницею українського православ’я на чолі із Петром Могилою. 

Адам Кисіль із Петром Могилою мав дружні зв’язки. Саме Кисіль допоміг київському митрополиту створити Києво-Могилянську колегію. Також є теорія, що Петро Могила освячував місце для будівництва Низкиницького монастиря. 

Кисіль виступав за дипломатичне вирішення війни й отримання українським народом прав і вольностей в роки Національно-Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Тобто, Адам Кисіль був обранцем українського народу і вільного українського православ’я, яке згодом було відібрано москвою. Молитися над його могилою російською мовою в підпорядкуванні російської церкви на думку історика – святотатство.

2. російська православна церква не стала на захист Низкиницького монастиря у скрутний для нього час і лише використовує для своїх цілей.

Впродовж другої половини 17–18 століть відбувалися утиски православних монахів і селян католицькими власниками села Низкиничі Довгял-Цининами; в 1921–1939 роки церкву намагалися окатоличити в Другій Речі Посполитій; в 1960 році храм закрила радянська влада, а в 1962 році пограбовано і потрощено атеїстами Нововолинська і під час згаданих подій російська православна церква жодного разу не виступила захисницею монастиря. 

Натомість захищали, ремонтували і дбали за церкву лише селяни села Низкиничі, які й мають найбільше право голосу вирішувати майбутнє храму. РПЦ лише використовувала і викривляла на свій лад грамоти Киселя. Наприклад, задля відбирання у власників Низкинич Модзелевських землі для власного користування.

3. Керівництво представниками РПЦ в Україні обернулась трагедією для спадщини Низкиницького монастиря.

Настоятель храму в 1988–1994 роках отець Павло (Лебідь Петро Дмитрович) збив два великих барельєфи-герби фундатора храму Адама Кисіля, ліквідував бароковий іконостас 17-18 століть, намагався влаштувати підпал вхідної дерев’яної дзвіниці. 

Тепер він настоятель Києво-Печерської лаври та вже увійшов в історію, як приклад корупції в УПЦ МП. Він був депутатом Партії регіонів, є прихильником «необхідної єдності» України із Росією та не засуджує агресивні дії Росії.

4. Російська православна церква відкрито підтримує збройну агресію росії проти України, освячує російську зброю та розвеличує їхнього лідера. 

УПЦ МП підпорядковується РПЦ, а митрополит Онуфрій є членом священного синоду Московського патріархату. Пожертви і внески прихожан УПЦ МП відправляють в Москву. Таким чином, це прирівнюється до фінансування агресії ворога проти України. Є безліч фактів затримань священників УПЦ МП, які проводили диверсійно-розвідувальні дії для ворога, що вже наштовхує на певні висновки.

5. Церква успіння Пресвятої Богородиці в Низкиничах була свідком українізації церкви, яку ж згодом знову згорнули з ініціативи РПЦ. 

В міжвоєнний період (1921–1939 рр.) мешканці села Низкиничі виступали за українізацію богослужінь в церкві. З цим погодився тогочасний священник Андрій Савчук. Створили церковний хор, який співав українською мовою. 

 «Було любо зайти в церкву. Із сусідніх сіл збігалися люди почути чудовий спів, послухати красномовні сказання отця А. Савчука, що вмів промовити до нашого серця». В кінці 1930-х років ХХ ст. в Низкиницькому храмі проводив службу українською мовою священник Яків Костецький, який належав до ОУН (тоді ж в ОУН активним діячем був, так ненависний для Москви український герой Степан Бандера)», – згадує тогочасний мешканець Низкинич.

«Причин переходу та об’єднання із Православною церквою України можна навести ще безліч. Мною наведені лише причини історичні. В 2019 році уже відбувалися збори мешканців-прихожан села Низкиничі, на яких було проголосовано за перехід Низкиницького монастиря до ПЦУ. Натоміть в монастирі зібрали альтернативні збори, на яких проголосували проти», – наголошує історик.

Власне, альтернативні збори викликають багато сумнівів в процедурі їх проведення. Представники храму відкинули спільне проведення зборів із парафіянами села Низкинич, проявивши таким чином розкол громади. Засмучують слова присутніх на альтернативних зборах, де лунали безпідставні звинувачення священників ПЦУ та зневажливе ставлення до мешканців Низкинич, які оберігали храм століттями.

Він додає, що сьогодні уже зрозуміло, що припинення існування УПЦ МП є неминучим. Намагання багатьох священників УПЦ МП нині прикритись благодійністю, прийняттям біженців та збором коштів на армію не є причиною, щоб закрити очі на дії РПЦ в Україні та їх підтримкою агресії москви. 

Громада релігійної спільноти є основним рушієм змін та джерелом влади, а не священники. Священник лише може проявити свою твердість характеру і прийняти рішення про перехід спільно з громадою, що буде доказом його авторитетності серед громади. Якщо такого бажання він не висловлює, тоді цей священник просто виконує свою «роботу», і не сприймає людей, як релігійну спільноту, а тому як він може бути взірцем для своїх парафіян? 

До церкви люди мають приходити заради Бога, а не священника. Сьогодні необхідно показати свою українську свідомість та продемонструвати солідарність у національно-релігійному єднанні українського народу проти одвічного ворога – москви. 

В росії парафіян УПЦ МП, як і російськомовних використовують як причину вторгнення в Україну, під виглядом «захисту» від «нацистів». 

«Ми будуємо Україну для своїх дітей, і щоб в майбутньому вони жили в мирній державі і нам необхідно сьогодні створити україномовну, визнану й об’єднану церкву, якою нині є Православна церква України. Не чекайте рішень зверху, а приймайте самостійно нині, щоб відновити історичну справедливість та створити мирне майбутнє для нашого українського майбутнього», – наголошує пан Юрій. 

Він додає, що не варто слухати священників, а голос свого серця. Не піддавайтеся емоціям та створеному «комфорту» при священнику, а лише тверезому розуму, який сьогодні під час широкомасштабної війни Росії проти України має зробити значні висновки. 

«Отож, шановні прихожани Низкиницького Свято-Успенського монастиря нині, як увесь український народ пише нову героїчну сторінку своєї історії, ви можете дописати до неї свій розділ, який в майбутньому читатимуть наші нащадки із гордістю і шаною», – зазначив історик.