Від Порицька до Павлівки: п’ять століть самобутності

В рамках проекту «Фронтера», що реалізується за підтримки Українського культурного фонду, команда та експерти досліджують культурну спадщину Великої Волині.

Одним із значимих місць Волині є село Павлівка або, як його давніше називали, Порицьк. Сьогодні тут проживає менше тисячі осіб.

Павлівка Іваничівського району у Волинській області у наш час більше знана як місце, де варять пиво та випускають йодовану мінеральну воду.

Башта пивзаводу

Читайте також: Майже століття тому: етикетка пива з Іваничівського району

До кордону з Польщею звідси їхати менше години автомобілем, а до обласного центру Луцька – трохи менше півтори години. Із давніх пам’яток у Павлівці зберігся тільки костел єзуїтів середини XVIII століття, який тепер використовується як Михайлівська православна церква.

Павлівка належить до переліку населених пунктів Великої Волині, які мають цікаву історію. Окрім давнього храму, про неї нагадують ще багато писемних та матеріальних свідчень, розкиданих по світу.

Старі світлини Павлівки

У Національному музеї в Кракові зберігаються сотні малюнків знаного білорусько-польського художника і мандрівника Наполеона Орди. Щонайменше дві свої акварелі автор присвятив Порицьку – саме так у давні часи називалася Павлівка.

Спочатку це був один населений пункт, але в другій половині XVIII століття він розділився на два – власне Порицьк і Старий Порицьк. Локомотивом, який рухав історію їх обох, був рід Чацьких.

Перша згадка про Порицьк походить із 1407 року, коли великий князь литовський Вітовт подарував його своєму слузі. Це була досить поширена практика. Землі разом з населеними пунктами дарувалися за добру службу.

Згодом на сторінках історії фігурують Порицькі як власники села. І це була розповсюджена практика – нерідко власники брали собі прізвище, похідне від назви місцевості, в якій проживали.

В середині XVII століття Олена Порицька вийшла заміж за луцького підсудка Андрія Загоровського, а їхня онука наприкінці XVII століття вийшла заміж за Войцеха Чацького. Так цей рід з’явився в історії Порицька.

На початку ХІХ століття містечко відвідав поет, історик, драматург, співавтор Конституції 3 травня і масон кількох лож Юліан Урсин Нємцевич. Він видав книгу зі своїми мандрівними нотатками, де описав враження від побаченого у дорозі.

Старі світлини Павлівки

Автор написав, що Порицьк на той час був добре забудованим. Його також вразила бібліотека у палаці Чацьких. Частину своєї творчості залишив у Порицьку Деніс Макклер (відомий також як Діонісій Міклер).

Це був дуже відомий і популярний серед волинської шляхти садівник. За час своєї роботи Макклер заклав на території Волині та Поділля понад 40 пейзажних садів. Один із них він створював на замовлення Чацьких біля їхньої резиденції у Порицьку.

Це був сад французького типу з туями і клумбами, щедро вкритими сезонними квітами. Їх висаджували кольоровим орнаментом, тож від сезону до сезону вигляд клумб змінювався в той час, як зелені газони і ряди туй залишалися однаковими.

У композиції садівника були й тополі, які оточували острів із палацовими спорудами. Де-не-де тут росли ясени та липи. Наполеон Орда, який гостював у Чацьких, застав парк Макклера вже в його «дорослому» віці.

Дерева розросталися, проте закладені садівником клумби, підтримували аж до кінця 1939 року.

Старі світлини Павлівки

Історія палацу

Як це нерідко бувало, палаци на Волині будували на місці знищених з певних причин замків. Так сталося і з Порицьком. Свою резиденцію Щенсний Чацький (онук вже згаданого Войцеха) став будувати на місці спаленого замку – на острові між озером, річкою Луга та виритим каналом.

За проектом невідомого архітектора планували спорудити комплекс із трьох корпусів: головного палацу та двох флігелів. Через смерть фундатора не було кому підтримувати цю ідею і її вирішили змінити.

Завершенням будівництва займався уже Тадеуш Чацький. І тоді замість трьох корпусів звели тільки два. У той час популярним був класицизм, тож звели дві великі споруди з колонами іонічного ордеру і портиками одна напроти одної.

Палац у Порицьку. Робота Наполеона Орди

Один із них відводився під житло, тут були господарські приміщення, покої для гостей, велика їдальня, кухня. А в іншому приймали гостей. Саме в ньому Чацькі розмістили свої багаті колекції і найкраще його оздобили всередині.

Серед цінностей, які прикрашали палац Чацьких у Порицьку – мармурові каміни, кришталеві люстри, старовинні меблі, колекція родинних портретів, скульптури, горжет з позолоченої міді Войцеха Чацького, кільканадцять сервізів різних європейських фабрик.

У бібліотеці містилися 32 тисячі томів. Велику частину колекцій передали до Кременецького ліцею, якусь частину вивезли. Один із двох корпусів дуже постраждав під час Першої світової війни і його вже не змогли відновити зі стану руїни.

Тут Чацькі проживали до початку Другої світової, відтоді ниточка давньої історії Порицька, пов’язана з цим родом, перервалася.

Відомі Чацькі з Порицька

У Порицьку народилися цілий ряд відомих діячів із роду власників. Фелікс Чацький служив при дворі польського короля. 

Брав активну участь в політичних рухах другої половини XVIII століття в Речі Посполитій, зокрема у Волинській та Радомській конфедераціях.  Для Порицька отримав привілей на заснування друкарні, дав кошти на спорудження там же костелу.

Його брат Францішек Чацький займав високу військову посаду. Був радником у Барській конфедерації проти короля Станіслава Августа і проти втручання Росії в справи Речі Посполитої.  Був великим землевласником. Збудував палац У Боремлі неподалік Порицька.

Колишні маєтності Чацьких

Міхал Чацький був сином Фелікса. Освіту здобував у Відні. Мав хист до письменства та ораторської діяльності. Працював у польському сеймі. Деякий час займав військову посаду, після чого працював у комісії, яка складала інструкції для послів за кордон. Займав посаду Новогродського старости.

Володимир Чацький був кардиналом. Це найвища посада в римо-католицькій церкві після Папи Римського. На Волині прожив 17 років, після чого поїхав до Риму.

Спочатку став священиком, згодом секретарем Папи Пія ІХ, а відтак і його радником. Працював папським нунцієм у Парижі. Написав кілька публіцистичних творів.

Творець Волинської гімназії

Найбільш значимою постаттю із Порицька для Волині був Тадеуш Чацький. Він народився у Порицьку в 1765 році. В історію він увійшов як історик, економіст, освітянин, нумізмат.

Тадеуш Чацький

Також відомий як співтворець конституції 3 травня і засновник Волинських Афін (Кременецький ліцей). Тадеуш Чацький був головним збирачем порицької бібліотеки із цінними стародруками та рідкісними виданнями, частина якої згодом перейшла до ліцею.

Читайте також: Засновник Волинських Афін і творець конституції Чацький

У рідному містечку він прожив перші 16 років свого життя, потім переїхав до Варшави для суддівської освіти. Потім короткий час займався королівським архівом.

1786 року Сейм обрав Чацького до комісії Коронного скарбу, в якій він працював протягом 7 років. Працював у бібліотеці Ягеллонського університету, відвідував лекції, досліджував кляштори, мав наміри стати професором Краківського університету.

У 1805 році він зробив свій головний вклад в історію Волині – заснував Волинську гімназії у Кременці. Це він зробив із видатним польським реформатором Гуго Коллонтаєм.

Протягом короткого часу Чацький створив зразковий навчальний заклад, який прославився далеко за межами Волині. Фактично, на початок ХІХ століття це був центр освіти всього краю.  На базі ліцею працювала друкарня, нумізматичний музей з 20 тисячами монет.

Пізніше музей, заснований Тадеушом Чацьким, став базою для колекції Імператорського університету святого Володимира у Києві (тепер КНУ ім. Шевченка). Був автором кількох десятків публіцистичних праць з історичного права.

Читайте також: Яким було містечко Порицьк 110 років тому

Олександр КОТИС