Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Як Микиту Хрущова хлібом та сіллю зустрічали на Волині
Як Микиту Хрущова хлібом та сіллю зустрічали на Волині

Як Микиту Хрущова хлібом та сіллю зустрічали в Іваничах

12:00 26.08.2019
510

Коли в далеких 60-их роках на Волині почали розбудовувати шахти, а біля них виросло місто шахтарів Нововолинськ, подивитися на все це прибув перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов. Візит такого рівня був неабиякою подією для Волині.

Опираючись на спогади лучанина Дмитра Терещенка, колишнього помічника першого секретаря Волинського обкому КПУ, надрукованих у газеті «Радянська Волинь» за 19 жовтня 1988 року, «Перший» розповідає як усе було.

На Волинь перший секретар ЦК приїхав у серпні 1956-му році. Прибув сюди одразу після відвідин Донбасу. Ще не встигли передати новини зі Сталіно до Луцька, як в обкомі зашепотіли про те, що з Донбасу Хрущов приїде в… Нововолинськ.

Приїхав несподівано. Просто з Донбасу
«Це в певній мірі викликало і радість, і гордість, усі ми відчували, що робота волинських шахт теж цікавить Центральний Комітет партії. Вже давали вугілля перша, друга і третя шахти, а четверту ось-ось мали здати в експлуатацію. …У ту пору вони ще не вийшли на проектну потужність».

«Пригадую, була саме неділя. Чергова з обкому партії повідомила мені прохання Івана Грушецького, тодішнього першого секретаря Волинського обкому Компартії України, щоб я далеко не відлучався. Вже пізнього вечора Іван Самійлович покликав мене до себе на квартиру (а жив він тоді по нинішній вулиці Ярощука в будинку, де зараз знаходиться централізована бухгалтерія дитячих ясел і садків) і повідомив, що завтра (тобто 20 серпня) на Волинь прибувають перший секретар ЦК КПРС Микита Сергійович Хрущов і перший секретар ЦК Компартії України Олексій Іларіонович Кириченко. На стадіоні в Нововолинську відбудеться мітинг і потрібно підготувати матеріали. Покажіть, радив Іван Самійлович, як Волинь волею Комуністичної партії і Радянського уряду з відсталої в минулому окраїни перетворюється в область розвиненої промисловості».

За ніч матеріали визріли. На ранок всі чиновники обкому були в Нововолинську. Тому тоді було тільки 6 (!) років.

«На місці колишніх хутірських садиб, серед полів виднілися копри шахти і терикони, житлові квартали (…) Розширювалося місто. Навесні було висаджено 5 тисяч декоративних і плодових дерев, діяла механізована пральня, водогін і каналізація, більшість вулиць покрили асфальтом. Розширювалася сітка магазинів. На розвиток міста тоді виділялося п’ять мільйонів карбованців у тодішніх цінах».

Кабріолет і квіти. Хрущов їхав у відкритій машині
Хрущов прибув 20 серпня опівдні (на Волині часто згадують, що Хрущова зустрічали на старому летовищі біля тодішнього Жовтневого, а тепер це село Сусваль,, але у цій публікації про це – ні слова, – авт.). З ним Олексій Кириченко, міністр вугільної промисловості СРСР Задемидко, міністр будівництва підприємств вугільної промисловості СРСР Мельников та ін.

«М. С. Хрущов тепло привітався із зустрічаючими. Івана Самійловича Грушецького він добре знав особисто, працюючи на Україні в довоєнні та повоєнні роки. Вони разом були в діючій армії на фронтах Великої Вітчизняної війни».

«Після зустрічі й короткого знайомства вирушили на Нововолинськ. Їхали у відкритій автомашині. Радо зустрічали волиняни високого гостя , підносили живі квіти, вітали. Через весь Володимир-Волинський кортеж машин проїжджав суцільним живим коридором людей, які вийшли зустрічати М. С. Хрущова. Усім хотілося побачити керівника партії, авторитетну в народі людину. Він стояв у відкритій машині радісний, відповідав на привітання.

Машину буквально засипали квітами. По дорозі М. С. Хрущов і супроводжуючі його особи милувалися волинською природою, зеленими шатами полів і лугів. Після багатоденного перебування в Донбасі на волинській землі гостям особливо дихалося свіжим повітрям».

Пізніше І. С. Грушецький розповідав, що під час переїзду до Нововолинська між ним і О. І. Кириченком відбулась не зовсім приємна розмова. Проїжджаючи мимо одного з полів, де було зібрано урожай і проведено лущення, О. І. Кириченко зробив зауваження, що поле, мовляв, погано виоране. І. С. Грушецький пояснив, що тут недавно проведено лущення стерні, а пізніше, коли пройдуть дощі і піднімуться бур’яни, проведуть оранку. О. І. Кириченко стояв на своєму, що це погана оранка. Зрештою, пообіцяв прислати спеціалістів, які точно встановлять, що це оранка, а не лущення. Свого слова він дотримав, Здається, приїжджали дві комісії (…). Всі вони приходили до висновку, що на полі справді проведено лущення стерні».

Нарада в кімнаті «без карафки з водою»

Перед гостями з’явився Нововолинськ. З властивою волинянам доброзичливістю зустрічали гостей шахтарі. М. С. Хрущов та О. І. Кириченко зупинилися біля першої шахти, у приміщенні, де розташовувався тоді трест «Нововолинськвугілля». Тут відбулася коротка нарада гірників, керівник та інженерно-технічних працівників волинських шахт. Пригадую, що це була не дуже велика кімната. Не було трибуни, традиційної президії і карафи з водою. В оточенні учасників наради сиділи М. С. Хрущов та О. І. Кириченко, міністри, партійні працівники. Була справді робоча обстановка, ділові розмови про те, що заважає краще працювати шахтарям».

«Потім Микита Сергійович і супроводжуючі його особи побували на другій шахті і на спорудженні шахти №6. Вони розмовляли з гірниками, будівельниками, цікавилися умовами праці, використанням техніки. На машинах гості проїхали вулицями Нововолинська, оглянули новобудови. Нам тоді говорити, що Микита Сергійович залишився задоволений, але й порадив будувати для шахтарів благоустроєні будинки, закладати сквери й сади».

Мітинг на стадіоні й урядовий потяг в Іваничах

Того ж дня відбувся мітинг на стадіоні «Шахтар». Пишуть, що він був велелюдним.

«На новозбудований стадіон «Шахтар» йшли і йшли люди. Тут зібралося понад 25 тисяч гірників і будівельників, жителів шахтарського міста, колгоспників із навколишніх сіл. (…) Бурхливі оплески прокотилися по стадіону, коли на трибуні з’явився Микита Сергійович Хрущов. Про цей мітинг наступного дня повідомили кореспонденти газет і РАТАУ». Мітинг відкрив перший секретар Іваничівського райкому партії С. В. Наконечний. Потім виступив І. С. Грушецький (…). Бригадир прохідників шахти №6 Т. М. Варенко говорив: «Я сам корінний житель Волині. В минулому бідний край на наших очах перетворюється до невпізнання. Надра Західної України нині поставлені на службу народу».

«Від імені сільських трудівників високого гостя вітав голова колгоспу «Чекіст» Іваничівського району Н. П. Олексюк. Голова колгоспу «Україна» Д. М. Безручко і сільські активісти піднесли М. С. Хрущову хліб-сіль».

Після мітингу Хрущов зі свитою рушив на Іваничі.

«Тут (в Іваничах) на залізничній станції стояв урядовий поїзд. І знову було багато людей».

Наступного дня Хрущов оглядав шахти на Львівщині.

Довідково:

«Вугільна» історія Волині починається зі створення тресту «Волиньвуглерозвідка». У липні 1947 р. за 5 км від міста Володимира-Волинського була пробурена свердловина №46, яка виявила на глибині 286,5 м вугільний пласт потужністю 0,64 м. У січні 1948 р. ЦК ВКП(б)У та Радою міністрів УРСР була прийнята постанова «Про розвиток вугільного виробництва в західних областях України». На основі рішень постанови був створений трест «Укрзахідшахтобуд».

Підготувала Олена ЛІВІЦЬКА.

Загрузка...
Загрузка...
Коментарі
15 листопада
Вчора
13.11.2019
12.11.2019
11.11.2019
10.11.2019
09.11.2019
08.11.2019
07.11.2019
06.11.2019
  • Продам
  • Куплю
  • Здам
  • Обміняю



Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин
sdsd