7 червня: обряд садіння «успішної» капусти
-
-
>
-
>
-
>
1216
Сьогодні Івана Головатого, на порядку денному – знову капуста.
7 червня Церква згадує третє віднайдення голови Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна, пише Укрінформ.
У народі це церковне свято трансформувалося в Івана Головатого і було пов’язане з висаджуванням у ґрунт капустяної розсади.
Після картоплі капуста була другим за значущістю продуктом повсякденного харчового раціону українців. Головні українські страви не обходяться без капусти: борщ, голубці, солянка, капусняк тощо. Капустяні вироби широко вживали на весіллях, поминальних обідах, під час багатоденних постів. Раніше, коли хліб пекли в хатніх печах, його неодмінно саджали на черінь, підстеляючи під спід капустяне листя. Це надавало випічці своєрідних смакових якостей, приємного запаху й естетичного вигляду. Капустяний розсіл також використовувався як харчовий і лікувальний, насамперед від шлункових недуг, продукт. Колись, на запитання дитини: «Звідки я взявся?», – батьки жартома відповідали: «В капусті знайшли».
Вважалось, якщо посадити капусту саме на Івана Головатого, «то виросте великою, як голова». У усіх регіонах України існували свої обряди, які супроводжували висадку капусти.
Наприклад, увечері господиня, набравши розсади, йшла на грядки. Вийнявши з посудини першу стеблину, хрестилась і казала: «Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста прийнялась і в головки склалась!» Після цього хапалася долонями за голову, била себе по стегнах, приказуючи: «Щоб моя капусточка була із кореня коренастая, а із листу головастая!» Потім, присівши, продовжувала: «Щоб не росла висока, а росла широка!» Посадивши стебельце в ґрунт, притоптувала землю коліном і завершувала дійство побажанням: «Щоб була туга, як коліно!» На Поліссі ці побажання висловлювали в такий спосіб: «Не будь голена – будь пузата, не будь красна – будь смачна, не будь стара – будь молода, не будь мала – будь висока!». Подібні примовляння були й на Поділлі.
Іменинники сьогодні Іван та Вікторія.
