Алла Фіть: про магічну Бабу Ягу, особистий світ ляльок та неповторність своїх творінь

– Коли і як ви зацікавилися виготовленням ляльок?

– П’ять років тому потрапила на святкування Дня міста Володимира-Волинського і побачила такі ляльки в однієї з майстринь. Запитала, з чого вони виготовлені, знайшла в Інтернеті подібні вироби, підшукала відповідні майстер-класи для навчання. Вирішила спробувати, це мене захопило. В уяві вимальовувались образи, які мені хотілося втілити у ляльках. Не все відразу вдавалося, але було цікаво.

– Ідеї для створення своїх ляльок суто ваші? Чи мають виготовлені ляльки якийсь магічний підтекст?

– Багато ідей черпаю з того ж таки інтернету, але намагаюсь зробити щось своє, неповторне. Наприклад, деякий час мені подобалось виготовляти обереги, бо вони мають магічну силу. Я дізналась, що оберіг, виготовлений власноруч і подарований від щирої душі, оберігатиме людину від зла, негараздів і нещасть. І почула ще таке, щоб жінка не була “ягою”, необхідно мати Бабу Ягу у хаті. Тому і стала шити ляльки Ягусь.

У тому, що ляльки, мають якусь магію, мене запевнила одна жінка. Вона розповіла, що коли купила у мене ляльку Баби Яги, її чоловік став прихильнішим до неї, став більше любити і поважати.

– А на замовлення теж робите ляльки? І які образи найбільше приваблюють?

– На замовлення теж шию. Найчастіше замовляють ляльок-козаків, виготовлених як міні-бар. Тобто лялька складається з двох частин і у неї можна вставити пляшку. І ляльки жіночки-україночки виготовлені теж в стилі міні-бар користуються попитом, і, звичайно, Бабусі-Ягусі. А ще замовляють ляльок за професіями і чимало інших персонажів із життя нашого.

– Дуже цікаво, як багато ляльок ви вже зробили і чи повторюються образи?

– Точної кількості не можу назвати, але це кілька сотень. Звичайно, образи повторюються, бо роблю на замовлення. Але абсолютно два однакові вироби виготовити неможливо.

– Шанувальники вашої творчості – хто вони?

– Це люди різного віку: старше покоління і молодь. Дітям теж подобаються мої вироби. Коли я працювала у школі, вела гурток з виготовлення скульптурно-текстильної ляльки. Дітей це захоплювало. Правда, не усі могли придбати необхідні матеріали, адже їх треба чимало. Це відповідні нитки, щоб не рвались при затягуванні, очі, волосся, дріт, тканина для пошиття одягу і багато інших матеріалів для декорування виробів.

– Чи ділитеся зараз своєю майстерністю з іншими?

– Нещодавно на запрошення Луковичівської школи провела для учнів майстер-клас із виготовлення ляльки. І діти, і вчителі залишилися задоволені, отримали море позитиву від спілкування.

– Ви уже повністю освоїли техніку виготовлення ляльки?

– З кожним роком вона вдосконалюється, але щоразу в Інтернеті знаходжу щось нове, що неодмінно хочеться взяти собі і застосувати. Якщо сказати, що освоїла усе, то це означає зупинитись на досягнутому. Я постійному пошуку, бо вважаю, що справжній майстер постійно себе вдосконалює.

– З чого починаєте роботу над лялькою?

– Щоб почати виготовлення виробу, необхідно придбати потрібні матеріали. А роботу починаю з пошиття голови. Іноді уже знаєш, для кого шиєш голову, а іноді пошиєш, і тоді тільки бачиш, кому вона найбільше підійде. А далі уже костюм для персонажу готую.

– У вас є найулюбленіша лялька серед тих, що ви виготовили?

– Звісно є. Я її виготовила одну із перших. Це Гном з великими карими очима, усміхнений, добрий. Зараз я уже бачу, що могла б пошити його набагато краще, що він не досконалий, але для мене найдорожчий. Стоїть на тумбочці біля ліжка і завжди піднімає мені настрій, надихає на творчість. Тому не можу ані продати його комусь, ані подарувати.

– Окрім ляльок, можливо, виготовляєте іграшкових звіряток?

– Шию й звіряток. Останніми роками почали звертати увагу на рік, що настає за Східним календарем, тому популярними стають різні звірята – мавпа, півень, собака та інші. Обов’язково шию їх у відповідних образах. Так, наприкінці 2017-го року мій Собака з делегацією поїхав у Німеччину як подарунок меру міста .

– На вашу думку, у такій глибинці, як маленьке село Радовичі, можна знайти собі заняття до душі і для заробітку?

– Звичайно, заняття для душі можна знайти будь-де, було б тільки бажання. А воно у мене є. Є ще багато задумів і планів. Сподіваюсь, що вони здійсняться.

Єдине, що хотілося б покращити, це реалізацію своїх виробів. Багатьом вони подобаються, але їх придбання не усім по кишені, адже ручна робота ціниться дорого.

Розмову вела Ольга Холмецька